• Культурологічні аспекти кольору
• Еволюція науки про колір
• Функція кольору в природі
• Фізичні основи кольору
• Основні характеристики кольору
• Сприйняття кольору
• Психофізіологічний вплив кольору
• Змішування кольорів
• Контраст і нюанс кольору та тону
• Побудова гармонійних сполучень кольорів
• Колір в образотворчому мистецтві
• Колір у декоративному мистецтві
• Використання кольору в дизайні
• Колір і транспорт
• Суперграфіка
• Фірмові кольори
• Національний стиль і
псевдонаціоналізація у дизайні та рекламі
• Комп"ютерне кольороутворення
| ФУНКЦІЯ КОЛЬОРУ В ПРИРОДІ
У природі гармонія кольору безперечна. Вивчаючи її на прикладах природних аналогів, досліджуючи умови, що привели до цієї гармонії, людина шукає ключ до наукового вирішення колірної гармонії штучного середовища. У природі людині трапляється нескінченна розмаїтість колірних гармоній, що недоступні для найсміливішої фантазії. Досить згадати феєричну картину північного сяйва чи гру сонячного світла в кристалах, чи ж веселку — природний еталон колірної гармонії. Саме в сприйнятті картин і фарб природи потрібно шукати джерела прекрасного, колірної гармонії, емоційної чуттєвості. Принцип гармонії, насамперед, відноситься до естетики кольору, втілює в собі художній початок і є обов'язковою і первинною метою композиції. Краса колірних відношень — синонім гармонії.
Розмаїтість колірних сполучень у природі грає в житті організмів величезну роль. Для одних це виявляється в умінні злитися з навколишньою природою, щоб уникнути зустрічі з хижаком чи, навпаки, напасти непомітно. А для інших яскраве контрастне офарблення служить ніби сигналом і попередженням про їхню неїстівність. Кальмари і восьминоги здатні чорніти чи блідніти майже миттєво. Камбала на дні басейну, з чорними і білими плямами, що чергуються, перетворюється на живу шахівницю. Величезний плямистий жираф зовсім зникає з полю зору серед африканської рослинності. Отруйний мухомор — завжди перший із грибів, що зустрічаєш у лісі. Залежно від пристосувального значення, забарвлення тварин можна розділити на дві великі групи: що маскуються і помітні. До тих, що маскуються, відносяться тварини, забарвлення яких збігається з тлом місцевості їхнього існування. У представників півночі панує біле забарвлення. Зелений колір характерний для мешканців лугів і лісів, і так само морських організмів, що живуть у середовищі зелених водоростей. Жовтий і бурий кольори переважають у забарвленні мешканців пустелі. До числа тварин, що маскуються, відносяться види, для яких забарвлення складає найважливішу умову виживання у природі. Це мало захищені тварини або хижаки, що підстерігають свою жертву. До групи помітних відносяться добре захищені види, забарвлення яких ніби застерігає хижаків від нападу, або організми, для яких вигідно залучити до себе увагу, наприклад, рослини-хижаки.
Але навіть ідеальна подібність із навколишнім тлом ще не робить його непомітним. У будь-якого об'ємного предмета, що знаходиться під відкритим небом, верхня частина освітлена яскравіше нижньої. Тому нижні поверхні, що знаходяться в тіні, здаються темніше, ніж верхні. Неоднорідність освітлення підсилює враження рельєфності та значно знижує непомітність предмета. Природа врахувала і цю обставину — у тварин, що маскуються, як правило, спинна сторона має більш інтенсивне забарвлення, що оптично нейтралізує тінь. Маскування багатьох видів тварин будується на використанні розчленовного забарвлення. Тіло тварин покрите контрастними малюнками, що залучають до себе увагу, заважають впізнати саму істоту. Дієвість такого забарвлення значно підвищується, якщо деякі частини малюнка збігаються за формою і кольором із тлом, на якому знаходиться тварина. Окремі частини тіла в цьому випадку оптично зовсім зникають, у той час як контрастність інших виявляється підкресленою. Розчленовне забарвлення слугує маскуванню обрисів тіла тварин. Контрастні малюнки звичайно перериваються біля краю або на краю видимого контуру і ніколи не розташовуються паралельно йому.
Функціональне значення помітних малюнків застережливого й попереджуючого забарвлення характерні для багатьох тварин, а в ряді випадків яскраві, помітні сполучення кольорів використовуються для підманювання до найбільш небезпечних частин тіла хижака. Часто захисним буває не тільки забарвлення, але й форма тіла, наприклад, у прочан витягнуте тіло нагадує стеблинку травинки. Ще яскравіше виражене захисне забарвлення в палочників, у гусениць, п'ядаків, тіло яких за кольором і формою часто схоже на засохлий сучок чи зелений лист. Іноді забарвлення має пряме пристосувальне значення. Цікаво, що вигадливий візерунок, наприклад, на крилах метелика не привертає увагу хижака, а навпаки, робить комаху непомітною. Так, плями на крилах великого нічного павиного ока роблять крила схожими на поверхню кори з поглибленнями — малюнок імітує, якщо дивитися здалеку, нерівності поверхні. Олеандровий бражник зливається з листям. Хамелеони — неперевершені майстри маскування. Швидко змінюють забарвлення на колір будь-якого оточення завдяки особливим клітинам шкіряного покриття. Хамелеони мають декілька шарів пігментних клітин, які дозволяють йому почти миттєво змінювати свій колір. Буває, що колір комахи ніби навмисно привертає увагу. У таких випадках комаха звичайна надійно захищена від хижаків відразливим запахом чи смаком, отрутними залозами і т.ін. Так, яскраве забарвлення мають багато клопів, жуків, божі корівки. Яскраво пофарбовані та захищені отрутними жалом оси, шершні, джмелі. І дійсно, замічено, що птахи навчилися не торкати таких захищених комах.
Крім прийомів пристосування до умов середовища існування, тварини ще використовують колірні сигнали, адресовані істотам, котрі, зі свого боку, здатні розрізняти колір, сприймати його та розуміти "повідомлення". Жовтий — колір попередження, наприклад, на тілі змій чи жаб, що вказує на їхню отруйність. Червоний — колір небезпеки, колір лякання у деяких тропічних отруйних жаб, гусениць, комах. У якості інформаційних людина використовує відповідно до природи жовтий колір — як попереджальний, червоний — як небезпечний, зелений — як природний, натуральний та безпечний.
Існує велика кількість різновидів папуг із різноманітним забарвленням. Колірні сполучення пір'я насичені та яскраві, а іноді просто дивовижні. Здається, що природа бавилася, розфарбовуючи цих птахів. Тропічні метелики та папуги ховаються від нападників у таких само яскравих тропічних квітах, але й приваблювальна шлюбна роль теж виконується цими кольорами. У нашій повсякденній мові ми часто використовуємо словосполучення "вирядився, як папуга", маючи на увазі надзвичайну яскравість та пістрявість одягу.
Дизайнерська біоніка, вивчаючи закони колірних гармоній, досліджує водночас і суто функціональні явища, що відбуваються з кольорами у живих організмах. Колір у живій природі — це один із проявів життєдіяльності організму. Він слугує регулятором теплового обміну. Так, у дуже спекотну пору року кольори природи тьмяніють. Це не є хімічне вицвітання фарб, яке ми спостерігаємо на кольорових штучних предметах. Це — біологічне явище: у такий спосіб організм захищає себе від перегрівання. Подібні властивості живих організмів змінювати свій колір залежно від умов навколишнього середовища можуть бути використані у дизайні інтер'єру, для регулювання температури повітря в приміщеннях, особливо за умов спекотного клімату. Так само продуктивним для застосування у дизайні є і вивчення засобів регулювання кольору та їх походжень. Тут важливими для нас стають не стільки біохімічні реакції, скільки взаємодія освітлення зі структурною побудовою тканин організмів: розташуванням прошарків, фактурою тканин, насиченістю їх вологою і т. ін. — тобто засобами, що допомагають по-різному поглинати чи відбивати сонячні світлові промені, а значить, і регулювати офарблення. У дизайні можна створювати такі фактури поверхонь штучних предметів на основі комбінацій прозорих чи напівпрозорих матеріалів — своєрідних кристалічних решіток, котрі при різних кутах падіння на них та відбивання сонячних променів створюють гру кольору та світла. Тут можна отримувати цікаві результати, вивчивши подібні явища у живій природі.
В.Даниленко підкреслює феномен кольору у живій природі: "Так само продуктивними для дизайну є також біонічні дослідження орієнтуючих властивостей кольору. Колір в природі, наприклад, у світі рослин, — це свого роду реклама для приваблювання комах, котрі сприяють запиленню. Організми протягом багатьох мільйонів років "відпрацювали" свої кольори, які відповідають дешифруючим здатностям комах, завдяки чому ті реагують на "рекламу". У цілому ж вивчення досвіду природи щодо функціональних властивостей кольору, щодо створення нею колірних гармоній є важливою частиною дизайнерської біоніки".
Можна знайти багато прикладів щодо підтвердження приваблювальної ролі кольору у рекламі, яка засновується на приваблювальній функції кольору у природі. Палітра рекламних кольорів є колірним діапазоном, близьким до спектральних кольорів. Але сучасна реклама за допомогою комп'ютерних технологій часто свідомо підвищує контрастність та насиченість колірних сполучень чи цілеспрямовано змінює колірний діапазон на незвичний.
|
