• Культурологічні аспекти кольору
• Еволюція науки про колір
• Функція кольору в природі
• Фізичні основи кольору
• Основні характеристики кольору
• Сприйняття кольору
• Психофізіологічний вплив кольору
• Змішування кольорів
• Контраст і нюанс кольору та тону
• Побудова гармонійних сполучень кольорів
• Колір в образотворчому мистецтві
• Колір у декоративному мистецтві
• Використання кольору в дизайні
• Колір і транспорт
• Суперграфіка
• Фірмові кольори
• Національний стиль і
псевдонаціоналізація у дизайні та рекламі
• Комп"ютерне кольороутворення
| КОЛІР У ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ ТА РЕКЛАМІ
Психологія реклами, крім питань психології, вивчає дію кольору на психологію споживача. Реклама завжди звертається до людини, реклама впливає на її свідомість, на прийняття того або іншого рішення, тому без знання психології реклама не може бути ефективною. Те, який вигляд має реклама, часто у великому ступеню визначає, як вона буде сприйнята покупцями. Адже головна мета реклами — зацікавити людину до купування товарів або послуг. Художнє оформлення реклами надає додаткову емоційну інформацію та визначає ступінь зацікавленості великої кількості споживачів.
Реклама, в її сучасному понятті, з'явилася услід за книгодрукуванням. Перше відоме історикам рекламне оголошення датовано 1492 роком. Оголошення про продаж молитовника було повішене на дверях одної церкви у Лондоні. Саме Англія — батьківщина індустріальної революції — стала і батьківщиною реклами. Але внаслідок жорсткого оподатковування реклама розвивалася повільніше, ніж в її колишньої колонії — Сполучених Штатах, власно кажучи, історія котрих і почалася з вдалої рекламної компанії, яка закликала європейців переселятися до Америки.
Кольоро-графічне оформлення реклами — один з основних психологічних чинників на споживача, бо зовнішній вигляд реклами звернений, в першу чергу, до емоцій людини. Колір і форма стають найважливішими аспектами в рекламі. Професійно розроблений фірмовий стиль закладає основи розвитку компанії чи підприємства. На створення позитивного враження впливають співвідношення форм, лаконічність графічних елементів, колірні сполучення, якість поліграфії та використання різнофактурних матеріалів, а в цифрових медіа — комп’ютерні спецефекти.
 |
3d імітації в інтернет-банері до виставки візуальних комунікацій. Мілан, 2017
|
Реклама — це частина нашого життя. Вона є предметом вивчення дослідників у багатьох галузях. Основна мета досліджень — провести аналіз, яким же чином реклама може так впливати на споживачів, щоб вони піддавалися впливу і приймали на переосмислення сторонню інформацію, а результатом при цьому будуть покупки рекламованих товарів. За даними 2003 року, 52% українців купують рекламовані товари, а 59% хочуть спробувати нові продукти. Більш половині населення подобається смішна реклама, а 57% українців одержують задоволення, читаючи яскраві, кольорові видання. Крім того, більш половини жителів країни з радістю купують барвисто й сучасно оформлені продукти.
Засоби реклами — це інформаційні прийоми і матеріальні носії, котрі слугують для подання рекламної інформації та забезпечують необхідний ефект від рекламного впливу. Розподіляються на: повідомлення (його зміст та форму) і технічні носії (журнали, буклети, телеканали, вивіски, білборди та ін.). Рекламні засоби класифікуються:
1. за впливом на органи чуттів на зорові, звукові, зорово-звукові;
2. по відношенню носія рекламної інформації до об'єкта,
що рекламується на:
-демонстраційні, коли безпосередньо рекламується об'єкт, наприклад, машини в автосалоні чи сир у супермаркеті;
-візуальні або вербальні, коли зображується та описується об'єкт;
-змішані.
Луї Ческін, директор Інституту кольору у США, очолював великий колектив, 50 працівників котрого займалися вивченням впливу кольору на свідомість та підсвідомість людини. Аналіз мотивів покупок привертає увагу все більшої кількості сучасних рекламних спеціалістів. Анжела Райт, відомий експерт з питань впливу кольору на підсвідомість людини, вважає, що можна попереджати реакцію людей на колір, який використовується у рекламі та інших джерелах візуальної інформації. Дослідження й отримання даних на цю тему дуже важливі для розвитку бізнесу, адже колір — це перше, що людина інстинктивно відчуває, коли оцінює об'єкти та приймає рішення про покупку товару.
Мистецтво реклами, або художня творчість у рекламі значить більше, ніж робота тільки графіка, живописця, ілюстратора. Поняття «художник реклами» включає до себе все візуальне уявлення телевізійного рекламного ролику або друкованої інформації: як розташовані слова відносно друг друга, які обрані розміри та типи шрифту, наявність фотографій або ілюстрацій, кольорове оформлення, а також загальна стильова єдність.
Багато-які читачі сприймають рекламні оголошення у такої послідовності:
1. Дивляться на картинку
2. Читають заголовок або назву
3. Читають текст оголошення
Якщо жодний з елементів не приваблює їх уваги, то користь від такої реклами значно знижується, тому необхідно одразу зацікавити читача або глядача. Кожен художник повинен знати та враховувати деякі спостереження з психології колірного сприйняття:
ЧЕРВОНИЙ наближається по ступеню популярності до блакитного, але більш продуктивний. Гарячий колір, має найвищу здатність "виклику до дії".
ОРАНЖЕВИЙ — "найїстівніший" колір, особливо у відтінках, близьких до брунатного. Нагадує про осінь та смачні продукти.
ЖОВТИЙ дуже яскравий, особливо у поєднанні з чорним. Але часто використовується у плакатах по техніці безпеки, тому треба до цього кольорового сполучення ставитись обережно.
БРУНАТНИЙ традиційно "чоловічий" колір, асоціюється з землею, лісами, теплом та комфортом, надійністю. Може допомагати продажу будь-якого товару, навіть косметики. З продуктів нагадує каву, какао, шоколад.
ЗЕЛЕНИЙ символізує здоров`я, бадьорість та свіжість, як правило визначає овочі та фрукті.
БЛАКИТНИЙ холодний та найбільш привабливий колір. Ефективний при використанні для упаковки заморожених продуктів або товарів для прання та гігієни. У світлих відтінках створює враження "приємності".
ЧОРНИЙ використовують для передачі враження високої якості товарів та їх великої вартості.
Зв'язок між кольором та оточуючим середовищем закріпився у людства на підсвідомому рівні. Тому кожна людина емоційно реагує на кольори незалежно від своїх думок. Грамотне використання кольору в рекламі може виконувати низку функцій: привертати увагу, покращувати запам'ятовування реклами, формувати позитивне відношення до товарів чи послуг, виокремлювати, підкреслювати окремі елементи реклами, врівноважувати композицію. Повнокольоровий друк приваблює споживачів і запам'ятовується на 50-80% більше, ніж чорно-біла реклама. У зв'язку з такою особливістю кольорів, їх використовують й при чорно-білому офарбленні самих товарів, наприклад, біле борошно демонструють на кольоровій фотографії у виді кінцевого продукту — смачних тортів, булочок, кексів.
Теплі й холодні кольори не слід використовувати в рівній кількості в одному зображенні. Один з них, у відповідності з "температурним замислом" повинен переважати. Теплі кольори трохи збільшують розміри фігур, холодні — зменшують. В цілому можна зробити висновок, що на вибір кольору в рекламі, крім його самостійного значення, впливають наступні фактори:
• образ, якій необхідно створити;
• особливості об'єкту реклами;
• характер графічної та композиційної побудови (конструктивна, пластична, статична, динамічна, симетрична, асиметрична);
• психологічні характеристики цільової аудиторії споживачів.
 |
Художній образ: Московська олімпіада, 1980
|
 |
Проєктний образ: Реймонд Лоуї. США, 1971
|
 |
Рекламний образ: динозавр
на виставках реклами «REX». Україна, 2004-2017
|
Реклама певних товарів та послуг має свої особливості ілюстрування, що відповідним образом відображається на колористичному проєктуванні. Так, наприклад, фінансова реклама повинна демонструвати стабільність і спокійну діловитість, чесність. Для цього найбільше підходять горизонтальна композиція, формальний баланс простих і зрозумілих зображальних елементів, золотий та сріблястий кольори у сполученні зі стриманим синім або солідним бордовим. Реклама нерухомості також серйозна, надійна, чесна. Це зображення комфортного житла, з яким асоціюються всі відтінки брунатного кольору — світлі і темні коричневі, вохристі, світло-жовті, вохристо-зелені. Для реклами офісів визнана найбільш "діловою" ахроматична гама меблів з окремими хроматичними акцентами. Шрифтові елементи у цьому випадку доцільно робити насичених кольорів. Промислова реклама раціональна. Показ промислових технологій та обладнання найбільш добре сприймається в ахроматичній чи малонасиченій гамі. Страхова реклама засновується на показі наслідків нещасного випадку чи, у більшості випадків, показі негативних моментів життя. Зображення щасливих людей та їх сімей, не зважаючи на простоту, спрацьовує безпрограшно. Тут будуть доцільними насичені, контрастні кольори у будь-яких сполученнях. Автомобільна реклама часто будується на емоціях, тому оправданими будуть яскраві фарби, неформальний баланс елементів чи підкреслено динамічна композиція з діагональними лініями для передачі руху. Емоційний характер має і реклама меблів, побутової техніки, "жіночих товарів", декоративних прикрас. Звичайно, кольоро-графічне вирішення повинно бути яскравим, контрастним, але при цьому і добре збалансованим, продуманим, щоб уникнути зайвої пістрявості, яка характерна для молодіжної реклами. В рекламі продуктів харчування необхідно враховувати природні кольори їжі, наприклад, оранжеві, червоні, жовті та коричневі кольори різноманітних відтінків вважаються найбільш вдалими для рекламування продуктів. Туристична реклама завжди відтворює тільки позитивні емоції, а значить ілюстрації повинні бути теж яскравими і контрастними, нагадувати про зимовий чи літній відпочинок.
Необхідною умовою рекламної ефективності є використання кольорів, залежно від очікуваних вражень та характеру товарів і послуг. Тільки тоді можна отримати вплив кольору на визначені почуття людини, а головне — привабити увагу до товару, зацікавити та викликати бажання купити цей товар. Теплі кольори звичайно використовують для визначення "ефекту тепла" (каміни, обігрівачі, теплий одяг, літній відпочинок). Холодні — для реклами холодильників, прохолодних напоїв. Блакитний колір має стійкі асоціації з чистотою, особливо в сполученні з білим. Ці кольори використовують для реклами миючих засобів. З увагою потрібно відноситися до жовтого кольору, він може в залежності від відтінку та сполучення з іншими кольорами діяти на психіку людини як збуджуюче, так і заспокійливо. Але роль кольору у візуальній рекламі не обмежується тільки його психологічним впливом, ще потрібно враховувати звички покупців. Наприклад, жінка звикла до косметики фірми "Ланком" в чорній упаковці з золотом, багато років її використовувала, та раптом змінився фірмовий стиль, його кольори та кольори упаковки. Жінка буде шукати якісну косметику в чорній упаковці, але іншої фірми.
Упаковка взагалі грає велику роль у привабленні уваги до товарів та значно впливає на попит та об`єм продаж. Вирішальне значення для поліпшення естетичного вигляду упаковки зіграло використання нових видів сировини — фольги, целофану, пластмас та різних плівок. Алюмінієва фольга легко з`єднується з папером та целофаном, на нею добре наноситься друк усіх кольорів та візерунків. Пластмаси добре формуються, легкі, міцні, можуть мати різну фактуру та колір. Досвід торгівельної практики вказує, що багато якісних товарів не мають збуту через аляпову, непривабливу або сіру упаковку.
 |
Упаковка молока від «Фольксваген». Німеччина, 2010
|
Рекламний плакат містить текст та графічну частину. Текст по відношенню до зображення грає допоміжну роль. Основа рекламного плаката — оригінальна художня композиція та короткий текст. Ефект сприйняття досягається використанням яскравих та помітних на відстані фарб. Рекламні буклети та листівки невеликого розміру. Вони повинні бути цікаво оформлені та повинні містить цікаву або несподівану інформацію для покупців. Новий вид рекламної продукції — реклама на комп'ютерних килимках і бізнес-аксесуарах з символікою замовника.
 |
Социальный плакат Ежи Трейтлера, Польша.
Ваше здоровье, водитель! 1957
|
Поштові листівки, виконані на високому художньому рівні — це важливий фактор естетичного розвитку населення. Можна визначити декілька основних стилів оформлення листівок:
• сполучення фотографії та шрифтових елементів;
• сполучення живописного зображення та шрифтових елементів;
• сполучення графічного зображення та шрифтових елементів;
• об`єднання елементів різних стилів.
При створенні поштової листівки бажано уникати стереотипів і художніх штампів типу серця та троянди, шампанського та ялинки, закоханих пташок, мімози та цифри „8", учня та глобуса
Календар сучасного вигляду перетворюється на альбоми з красивими картинками або рекламою товарів та послуг. Числовику (блокам цифр) відводиться зовсім неважливе місце, як правило, глядач "блукає" в пошуках потрібної цифри або дня тижня. Зображальний ряд календаря являє собою слайдовий формат: це пейзажі, панорамні види міст різних країн, репродукції картин, натюрморти з коштовностями або фірмовими виробами (якщо видавництво календаря спонсує фірма), портрети красунь, фото чарівних кошенят. Про створення художнього образу зовсім не йдеться мова. Художні якості календаря повинні складатися з графічного, композиційного вирішення деякої ідеї, використання гармонійних кольорових сполучень, пошуків взаємозв`язку "картинки" та шрифтів. Сучасне виробництво календарів розподіляє їх на такі категорії: VIP-календар, бізнес-календар та promo-календарі для широкого кола споживачів.
 |
Календар як реклама фарби. Німеччина, 2010
|
Вивіски потрібні для визначення місць продажу та інформації про профіль магазина. Якщо використовується фірмовий знак або логотип, то він повинен бути достатньо помітним та виразним. Виділити зображення на фоні будинку можна за допомогою колірного або тонального контрасту, великих букв іншого кольору. Також необхідно облікувати таку особливість зорового сприйняття — світле на темному фоні сприймається більш чітко, ніж темне на світлому. Кольорове вирішення фасадів магазинів необхідно підкоряти загальному кольоровому виду вулиці. Особливо це відноситься до історичних споруд та пам’ятників.
Внутрішнє освітлення торгівельних залів і вітрин також має велике значення в загальному кольоровому та емоційному враженні від інтер`єрів і товарів. Наприклад, іноді вітрини з продуктами харчування (ковбасами, сирами, рибою) освітлювали лампами денного світла, тому ці продукти мали дуже відразливий, зеленуватий або сірий вигляд.
Корпоративна реклама має одну мету — формування сприятливої ділової репутації фірми та її відомості на ринці. Фірмовий стиль — це набір колірних, графічних, словесних констант, які забезпечують візуальну і смислову єдність товарів та послуг, що надходять в інформації від фірми, єдність внутрішнього та зовнішнього оформлення. Носіїв фірмового стилю — біля 200, основними з них є:
• ділова документація, конверти, бланки, візитки;
• друкована реклама (листівки, проспекти, каталоги, плакати);
• сувенірна продукція (ручки, чашки, календарики, пакети);
• елементи зовнішньої реклами (білборди, вивіски, дизайн інтер'єрів офісів і виставкових експозицій, торговельних залів, вітрин);
• маркування та дизайн упаковки;
• реклама в Інтернет.
Основні константи фірмового стилю: товарний знак (або логотип), фірмові шрифти, фірмові кольори, що поєднуються в загальне поняття "фірмова кольорографіка". Але необхідно знати, що подача знаку на реєстрацію здійснюється тільки у чорно-білому варіанті!
Колір слугує своєрідною характеристикою товарів та послуг. При виборі кольору слід враховувати психологічні та етнічні особливості його сприйняття (символіку кольору в різних національних культурах). Через вдалий вибір колірної гами фірмові кольори безпомилково ідентифікують товари та послуги фірми. Класичними прикладами стали біло-блакитна гама корпорації IBM, червоно-білі кольори Coca-Cola, активні жовтий та червоний кольори фірми Kodak. 1947 року Лео Барнет перепозиціонував сигарети Marlboro. З сигарет для жінок з рожевим ободком на фільтрі під колір помади вони стали сигаретами для "справжніх чоловіків" у червоно-білій упаковці. Барнет придумав образи ковбоя і казкової країни Мальборо, що теж стало класикою реклами. За дослідженнями маркетингових структур ковбой, як рекламний образ, зайняв І місце в опитуванні споживачів багатьох країн (2006 р.)
 |
Реклама Мальборо. США, 1980
|
Зв’язок реклами та мистецтва — у використанні творів образотворчого мистецтва в рекламі, або в признанні того факту, що реклама — це вид мистецтва. І якщо кіно відомо як сьомий вид мистецтва, то рекламу можна вважати його восьмим видом. Використання відомих творів живопису, архітектури, скульптури стало частим прийомом при створенні рекламних акцій (більш всього для їжі та напоїв, обладнання для будинків та офісів, предметів гігієни та одягу, фінансової реклами, автомобілів, професійного обладнання, побутової техніки та комп`ютерів). Як правило, рекламісти використовують полотна відомих художників або імітації (у манері такого-то). Обрані для реклами творі повинні бути популярними, тобто впізнаними великою кількістю людей та мати асоціації з товаром. При орієнтації на малу групу покупців (соціальну або професійну) може бути обраний менш відомий твір. Іноді художники дозволяють собі "вільності", вони осмілюються переробляти оригінали, вводячи до них предмет реклами. Бувають і курйози, коли глядач сприймає справжні творі мистецтва як КОПІЮ, а оригінал в його уяві — оформлення упаковки або плакат. В імітаціях можна знайти елементи гумору: білизну на статуях чи печиво на портреті молодого чоловіка. Плакати спочатку були тісно пов`язані з живописом. Багаті з них мали тільки комерційне повідомлення, але сьогодні розглядаються як творі мистецтва. Вищий ступінь впливу реклами на мистецтво — коли мистецтво може розглядатися не як унікальне, а як тиражоване.
Сучасна реклама визнається частиною художньої культури, її естетичною складовою, а не тільки споживацькою галуззю. Сьогодні особливого значення набуває естетична сутність реклами. Реклама розглядається не тільки як історичне явище, види комерційної і соціальної діяльності, тип комунікативного зв'язку, але й як феномен художньої культури, новий вид мистецтва, що синтезує в собі засоби виразності інших видів мистецтва (живопису, графіки, фотографії, кіно), літератури, друку і новітніх цифрових технологій. На формування сучасного стилю рекламної графіки великий вплив мали книжкова графіка та певні мистецькі стилі: футуризм, експресіонізм, клуазонізм, модерн та авангардні течії, і зокрема, конструктивізм, а в Україні ще й народна декоративно-прикладна творчість. Це підтверджується порівняльним аналізом багатьох прикладів рекламних зображень. Розвиваючись від простої інформації до синтетичного твору мистецтва, реклама позичала зображальні засоби в різновидах мистецтв, поєднуючи їх іноді в несподіваних сполученнях. Фундаментальне досягнення епохи модернізму — формування "інтернаціонального стилю", який домінував в різновидах дизайну ХХ ст. Складові нового дизайну: мінімалізм, прямі лінії та правильні геометричні форми не втратили своєї актуальності і досі. Практично вся творча суспільність Європи була зайнята пошуками універсальної мови, що передавала би нові правила краси та гармонії. Досягнення модерністів стали невичерпним джерелом пізніших інтерпретацій та експериментів нового століття.
Кольорові друковані документи грають надзвичайно важливу роль в обміні інформацією через природу людського сприйняття — вони забезпечують краще розуміння та засвоєння інформації. З'явився термін Printed communications (друковані комунікації). Важливість кольору в бізнесі важко недооцінити — правильний дизайн-проект документа може вплинути на ефективність продаж чи ділових контактів (рекламні матеріали, звіти, прейскуранти та прайс-аркуші, каталоги продукції, меню, анкети). Збільшується продаж кольорових принтерів. Набув сили девіз "Перехід до кольору неминучий!"
ПРОСТОРОВІ ВЛАСТИВОСТІ КОЛЬОРУ
Можна визначити два основних види сприйняття кольору у просторі:
-природний, незамкнутий, відкритий простір, тобто пленер;
-замкнутий простір, тобто створений людиною інтер`єр.
Розглянемо окремо кожне світло-колірне середовище.
Колір на пленері. Питання світла та кольору у природі у подробицях були розглянуто у розд. « Колір в образотворчому мистецтві». Пригадайте тільки головне — теплі кольори здаються приближеними, холодні — ніби відступаючими. Це пов`язано із створенням у кожній людині міцного умовного рефлексу, коли в оточуючому середовищі ми постійно спостерігаємо явище колірно-повітряної перспективи. Воно проявляється в тому, що об`єкти середнього та дальніх планів окутуються синявою та значно висвітлюються за тоном через утримування часток пилу у шарі повітря між людиною та об`єктами, які сприймаються. Чим дальше об`єкти, тим більше вони об`єднуються до загального сіро-синього або блакитного кольору залежно від стану освітлення у конкретний момент. Також пригадайте розд. «Змішування кольорів». Чим менше за величиною плями різних фарб, тим більш однорідним буде змішаний колір.
Просторові властивості кольорів. Просторові властивості кольору вже були помічені художниками епохи Відродження, які в картинах перший план зображали у теплих брунатних тонах, середній — нейтрально-зелених, а дальній — блакитних. Теплі світлі кольори збуджують, зігрівають, здаються більш близькими. Теплі темні — замикають простір, наближують площину, створюють відчуття міцності, стійкості. Холодні світлі кольори розширюють простір, створюють відчуття прохолоди. Холодні темні — створюють відчуття холоду і смутку, темряви. Але потрібно відмітити, що теплі тони виступають по відношенню до холодних тільки тоді, коли вони світліше холодних або при рівності світлот. Взагалі просторові властивості кольору залежать від колірного тону, насиченості, світлості, а також загальної композиції. Композиційно за допомогою кольору можна акцентувати увагу глядача на найбільш важливих частинах зображення або простору для зрозуміння образного змісту.
Джозеф Алберс, представник абстракціонізму, працював з композиціями з найпростіших геометричних фігур. У своїх роботах він завжди використовував невелику кількість фарб, зате багато їх відтінків. Відома його серія "квадратів", написаних насиченими кольорами. Сполучення теплих та холодних відтінків створюють оптичні ілюзії третього вимірювання. В його книзі "Взаємодія кольорів" досліджується проблема сприйняття кольору — цією темою художник займався все життя.
КОЛІР В ІНТЕР`ЄРІ ТА ЕКСТЕР`ЄРІ
| «Жилище — это возможность свободно двигаться, стоять, лежать, наслаждаться прохладой или теплом, отдыхать, погружаться в раздумье... Проблема жилища — первая из всех проблем». |
| |
Ле Корбюзье
|
Колір в інтер`єрі та екстер`єрі сприймається інакше, ніж в оточуючому світі, оскільки замкнутий і організований в функціонально-естетичному відношенні простір — специфічне середовище, зовсім не схоже на пленер. Воно значно слабше освітлено сонячним світлом, тому переважає тут освітлення штучне. Інтер`єр відрізняється від природи різноманітним предметним оточенням, багатством оздоблених природних та штучних матеріалів. Інтер`єр складається з огороджувальних поверхонь (стіни, стеля, підлога) та засобів його обладнання та оформлення. Колір та фактура розглядаються на близької відстані, іноді досить тривалий час. Вплив освітлення, кольору чи фактури в приміщенні значно сильніше, ніж зовні: перенасиченість кольором, як і кольорове голодування в інтер`єрі відчувається особливо. Колір в приміщеннях може сприяти або перешкоджувати функціональним процесам. Його вибір обумовлюється багатьма причинами, а психофізіологічний вплив та емоційне сприйняття в інтер`єрі зовсім не такі, як у зовнішньому середовищі. У кожному конкретному випадку потрібно враховувати санітарно-гігієнічні нормативи, загальну композиційну ідею, структуру, форму та величину внутрішнього простору, особливості клімату, ступінь освітлення. У творчих руках колір стає інструментом, здатним повністю змінити настрій кімнати, створити художній образ та приховати недоліки.
Але наше відчуття простору безсвідомо орієнтуються на природу. Ми звикли бачити над головою світле небо, а під ногами — темну землю. Тому у приміщенні для доброго самопочуття та настрою необхідно дотримуватися цих умовних рефлексів. У природі гармонія кольору безумовна. Вивчаючи її на прикладах природних аналогів, досліджуючи умови, які привели до цієї гармонії, людина-художник шукає ключ до наукових рішень колірних гармоній штучного середовища.
| «Бывают комнаты, в которых всегда чувствуешь себя дураком; в других, напротив, всегда бываешь в ударе. Одни нагоняют тоску, хотя бы они были светлые, белые с позолотой; другие почему-то веселят, несмотря на спокойные тона обивки. У нашего глаза, как и у сердца, есть свои пристрастия и глубокие антипатии, в которые мы часто не бываем посвящены, но все же они воздействуют на наше настроение тайно, украдкой. Общий стиль обстановки, гармония мебели и стен непосредственно влияют на нашу духовную природу, как лесной, горный или морской воздух действует на природу физическую». |
| |
Г.Мопассан
"Портрет"
|
Колір в інтер`єрі здавна використовувався інтуїтивно, емпірично. Зараз його застосування стає все більше системним, свідомим. Фізика, оптика, колориметрія, психофізіологія та психологія доказали, що колір має можливість успішного підвищення ефективності праці та створення оптимальних умов для життєдіяльності людини. Необхідно сполучення наукового та естетичного напрямів. В архітектурній поліхромії дуже важко встановити чітку межу між тим, що робиться для "вигоди", а що для "краси". Повноцінність колірного вирішення передбачає його комплексність, всебічність, обґрунтованість. В інтер`єрі необхідна емоційна насиченість середовища. Людина не може вдоволитися тільки конкретним усвідомленням того, що її оточує, в житті відчуття не менш важливі, ніж тверезий розрахунок.
Діяльність людини в суспільних приміщеннях різноманітна. Зорова робота може відповідати праці у виробничих приміщеннях (ательє, цех, конструкторське бюро) або обмежуватися лише оглядом інтер`єру (кімнати відпочинку, фойє, їдальні, кафе). Об`єкти праці можуть бути кольоровими або ахроматичними, робота може бути точною або ні, з високим ступенем напруженості або ні. Тому в залежності від виду зорової роботи змінюються вимоги до колірного оформлення.
 |
Колірний контраст у дизайні кухні. Пекін, Китай, 2020
|
 |
Стримана колірна гама в спальні готелю. Хорватія, 2020
|
При офарбленні виробничих приміщень необхідно враховувати специфіку певної праці. Наприклад, давно відома закономірність, що там, де людина має справу з теплом (металургійні заводи, пекарні, кухні їдалень) не можна інтер`єр робити у теплій гамі — потрібно "нейтралізувати" високу температуру холодними тонами. Або інший приклад: сіре приміщення цеху, сіре обладнання, сірі деталі, сірий робочий одяг — така колірна гама діє дуже стомлювально на працівників та може викликати зниження уваги і виробничі травми. При колірному вирішенні будь-якого промислового виробу художник враховує його розміри, форму, функції й умови використання. Ці питання також не вирішуються ізольовано від колірних співвідношень усього середовища.
Проте безколірність та колірна монотонність викликають відчуття байдужості та в`ялості. І, навпаки, неорганізована багатоколірність хаотична та стомлювальна. Ці дві крайнощі, анархія кольору або кольоробоязкість, які характерні для сучасного дизайну приміщень. А через те, що наше естетичне виховання не враховує навчання краси кольору та форм. Естетичне відношення людини до кольору ще недостатньо вивчено, адже його не вимірити приладами. Цікаво, що загально естетичне відношення не відповідає психофізіологічному впливу кольору на людину. Синій та червоний подобаються значно більше, ніж зелений; "несприятливий" пурпуровий колір дуже подобається багатої кількості людей. Лабораторні дані стверджують, що чорний та фіолетовий пригноблюють психіку та не гігієнічні для зору, але жінкам дуже подобається чорний і фіолетовий одяг. Краса кольору, як і краса звуку, пов`язана з психофізіологічними особливостями сприйняття засобами асоціацій. В образотворчому мистецтві та в архітектурі їм належить провідна роль. Важливі й просторові властивості кольорів, температурні та вагові відчуття, загальний збуджуючий або заспокоюваний вплив кольорів. Інтенсивні, дуже яскраві кольори активно впливають на різні сторони психіки. На дітей безколірність, сірість діє пригноблювано. Вони вже у ранній порі відчувають радість від світлого, кольорового та яскравого оточення. Для них особливо важлива часта зміна кольорових вражень. Вже науково доведена необхідність припливу інформації, в тому числі й кольорової, інакше розвивається кольорове голодування. Воно часто спостерігається в Заполяррі з його скудністю кольорів та тривалою зимою, в місцевостях з бідною рослинністю та сірим колоритом, в безколірному монотонному інтер`єрі. Але іноді ахроматичний фон буває оправданий і необхідний, наприклад, такий фон — ідеальний для зорового сприйняття творів живопису, килимів, гобеленів у музеях та картинних галереях.
Колірної активності, динамічності, напруги можна досягнути не стільки величезною кількістю колірних тонів в інтер`єрі, а їх вмілим зіставленням при обмеженої численності. Образ, тектоніка та гармонія — три тісно пов`язаних фундаментальних принципу композиції, у сукупності або при різних співвідношеннях в кожному конкретному випадку перетворюють інтер`єр на твір мистецтва. Архітектурний задум повинен втілюватися одночасно в матеріальній формі та в кольорі. Інтер`єр не просто фарбують та оформлюють, а задумують в кольорі. Тут важливе значення має взаємодія СВІТЛО — КОЛІР — МАТЕРІАЛ.
Просторові властивості кольорів в інтер`єрі такі ж самі, як і на пленері, але ще додаються якості фактурні. Наприклад, відступаючий синій колір з сильною фактурою може здаватися розташованим ближче, ніж оранжевий з гладкою поверхнею. Серед ахроматичних кольорів білий та чорний наближаються до нас, а всі сірі — відступають. Теплі, насичені тони приміщення викликають прилив енергії, спонукують до дії. Жовта гама створює враження сонячного дня. Тепло-рожеві кольори створять радісний настрій. Холодні відтінки оптично збільшують будь-яке приміщення, тому що безсвідомо асоціюються з реальним пейзажем, з великим простором — і стіни ніби "розсовуються". Взагалі колірна композиція інтер`єру є архітектурною композицією зо всіма її основними закономірностями — співвідношеннями та пропорціями, ритмом, контрастом або нюансом, масштабністю. Всю різноманітність форм зіставлення кольорових поверхонь можна умовно об`єднати в декілька типових форм:
Форма 1. Безпосереднє прилягання локальних кольорів при чітко розрізняємої межі між ними, наприклад при членуванні стін, пола, стелі чи при зіткненні стін з полом та стелею. Подібне стикання виявляє характер членування поверхні, форму, силует, малюнок та кількість кольорових плям, природні властивості кольорів, ускладнює їх гармонійність, потребує їх зрівноваження. Породжує при великої відмінності кольорів крайовий світлотний контраст, при якому світлість кольору більш за всього змінюється на межі зіткнення. Підкреслює розташування площин у просторі.
Форма 2. Зіткнення з розмитими межами, як перехід від кольору до кольору через ряд проміжних градацій, тобто кольори як би перетікають один до одного, не мають чіткої форми. На площині ця форма сполучення робить ілюзію відступання поверхні сполучених кольорів углиб, але у просторі — ілюзію його поширення. У природі — це райдуга, багатоколірність неба й моря, у мистецтві — ефекти кольорового освітлення та кольоромузика, в інтер`єрі — світлотні градації кольору, які обумовлені освітленням або криволінійністю кольорових поверхонь. Рівність чи близькість світлот співпідкорених кольорів породжує одночасний хроматичний контраст. Монохромна палітра кімнати може бути оживлена декоративними акцентами насичених кольорів.
Форма 3. Введення розподільного контуру, як в мозаїці та вітражу (білий, сірий, чорний).
Форма 4. Перевага фону за розміром, тоном та кольором, що має вирішальну роль в об`єднанні різних колірних плям, в створенні загальної тональності. Це розповсюджений випадок зіставлення кольорів та самий важливий в практичної діяльності. Будь який окремий колір, сполучення колірних плям завжди сприймаються на будь якому кольоровому фоні. В інтер`єрі таким фоном служать поверхні стін, стелі, полу. Вони об`єднують численні та різні за формою й габаритами меблі, речі, звичайно визначають загальну тональність приміщення.
Форма 5. Загородження одна одною кольоровими площинами, що не мають загальної межі та знаходяться паралельно на різної відстані від глядача, створює ілюзію глибини. А якщо будувати композицію на основі ритму плям, створюється враження площинності.
Форма 6. Оптичне змішування кольорів — рівномірне чергування кольорових крапок, мазків, сіточок, смуг, візерунків (шпалери, декоративні тканини).
Потрібно пам`ятати загальний закон — пошуки колірних співвідношень завжди пов`язувати з конкретною композиційною задачею та конкретними умовами приміщення. Дім, житло — це те оточуюче середовище, з яким людина стикається тісним образом. В оформленні житла проявляється портрет його господарів. Але не слід думати, що оформлення житла — тільки їх особиста справа. Воно підкоряється також і стилю епохи, національним тенденціям та моді як і всі жанри мистецтва, а колір відповідає загальним законам колірної естетики даного стилю. Про це свідчить вся історія архітектури та прикладного мистецтва.
Існує декілька принципово різних типів відношення до проєктування кольору у житлі.
Тип 1 — натуральний. Прикладом може бути традиційне японське житло.
| «...интерьеры их домов часто имеют незаконченный вид и напоены ароматом медленно испаряющихся древесных масел. Они не содержат почти ничего "неестественного". Необработанными остаются не только деревянный каркас, но также бумажные ширмы, плетеные маты, отшлифованные песком стены, слегка обструганные деревянные потолки, камышовые или бамбуковые перегородки. Дом всегда выглядит как часть сада, и это действительно так, потому что он построен из тех же материалов». |
| |
Д.Нельсон
|
| «Согласно этой теории, человек так привык к цветовому решению природы, что питает отвращение к любому нарушению установленного ею порядка. Из этого следует, что при выборе цвета для любого искусственного пространства, внутреннего или внешнего, плоскость основания должна быть выдержана в тонах земли — в оттенках глины, камней, гравия, песка, мха. Синие и сине-зеленые тона воды, напоминающие ее изменчивую поверхность, применяются на плоскости основания или пола редко и только в тех местах, где проход нежелателен. Конструктивным элементам стен и крыши сообщаются цвета ствола и ветвей дерева — черный, коричневый, темно-серый, красный и охристый. Поверхности стен в глубине заимствуют свой оттенок от чащи бамбука, свисающих лиан, струящегося солнечного света, листвы, сосновых сучьев и сплетающихся ветвей. Цвета потолка должны напоминать воздушность неба и меняться от глубокой лазурной синевы или водянисто-зеленого цвета до туманных облачно-белесых или мягких серых тонов». |
| |
Д.Саймондс
|
Тип 2 — найбільше кольоровий, бадьоро-святковий, яскравий. Це тип колориту, улюблений українськими та російськими селянами, особливо які жили в холодних та похмурих місцевостях. Поліхромія вносила радощі до суворого сільського побуту.
| «Я видал избы, где узорами было размалевано буквально все: шкафчики, двери, потолки, лежанка — все, где только можно было красить». |
| |
И.Билибин
|
| «Излюбленной тематикой в росписи дверей, так же как стен и потолков, является растительный орнамент, взятый из окружающего мира: колосья, березовые листья, цветы лопухов, ягоды облепехи, калины и т.д. Излюбленным местом росписи в интерьере дома были перегородка, опечек, двери, а в некоторых районах — стены и потолок. В одном случае роспись представляла собой простую тональную покраску отдельных элементов внутреннего помещения в 2-3 цвета, в другом создавалась орнаментальная композиция с использованием растительных мотивов или изображений бытовых сцен из жизни крестьян». |
| |
Е.Ащепков
|
Інший приклад яскравих і контрастних кольорових сполучень в інтер`єрах та предметах декоративно-прикладного мистецтва — житло народів Африки та Латинської Америки.
Тип 3 — дорогоцінний, розкішний, "килимовий". Це ідеал житла на Сході, він описаний в казках "Тисячі та однієї ночі". Персидські цари, арабські шахи та султани оточували себе коштовними килимами й тканинами. Меблів було зовсім небагато. Такий декор зустрічається й тепер в оформленні житла азіатських народів.
| «И я нашла открытую дверь и вошла в нее, и за нею оказалось помещение, вымощенное мрамором и устланное коврами, шитыми золотом. И там оказалось ложе из можжевельника, выложенное жемчугом и драгоценностями, с двумя изумрудами величиной с гранат, и над ним был опущен полог, унизанный жемчугом... и на этом ложе были постланы всевозможные шелка, приводившие в смятение смотрящего...». |
| |
з казки "Тисяча і одна ніч"
|
Тип 4 — найбільше затишний, поєднаний з розкішшю. На перший погляд він дуже схожий з третім типом. Таке житло будувалося для забави, відпочинку та утіхи життям. До цього типу відносяться інтер`єри міських житлових будинків буржуазії другої половини ХІХ ст., коли класицизм перетворився на еклектику, а "нового стилю" ще не було. Тут панують речі — простір повністю знижений їх багатою кількістю, вони ще і свідчать про соціальний стан господарів. Меблі прикрашені великою кількістю орнаментів, позолотою, бахромою, лаком.
| «...мягкая мебель с гнутыми спинками, чрезмерно пышные ковры с богатым узором, букеты роз на обоях, тяжелые карнизы из красного дерева, шторы с позолотой и бахромой, имитация дорогого дерева и мрамора, роскошные сервизы». |
| |
з опису квартири багатого сімейства
|
В такому житлі керує дух індивідуалізму й преклоніння перед побутом — в цьому і є основна відзнака буржуазного інтер`єру від інтер`єру Сходу, який все ж більше нагадує храм, житло духу. В ньому не має суєти, метушіння, багатої кількості різноманітних дрібниць. Простір при малих розмірах зберігає цілісність, величезність. А найголовніше, завжди був визначений "східний" стиль. На поч. ХХ ст. буржуазний стиль перетворився на міщанський. В колориті житла такого типу можна знайти всі кольори та відтінки, але домінує тепла гама. Більш всього червоних, рожевих, брунатних, зеленавих, золотистих кольорів. Плями кольору маленькі, вони зливаються в деяке загальне ціле. Перевага віддається темним меблям та шторам.
Тип 5 — романтично-декоративний, складно-витончений. До нього відносяться інтер`єри стилю модерн. Колір тут — самий важливий композиційний засіб, який визначає загальний емоційний фон. Складні відтінки вохри, золотого, блакитного, рожевого, брунатного, зеленого поєднуються з темними синіми, зеленими, вишневими тонами. Часто інтер`єри цього стилю виконувалися за визначеним сюжетом, схожим на театральну декорацію ("небо й пекло", "морське дно", "східний рай", "таємничий сад", "джунглі"), були дуже коштовними, мали ретельне, ювелірне оздоблення та суто індивідуальні рішення.
Тип 6 — функціонально-конструктивний, геометричний. Ідеологічні принципи цього стилю сформульовані Ле Корбюз`є:
| «Дом — это машина для жилья. Машина идет от геометрии. Геометрия — великое создание человека. Машина сверкает перед нами полированными стальными дисками, сферами, цилиндрами. Все детали сделаны с безукоризненной, теоретически рассчитанной точностью, которую природа нам никогда не показывает. Это зрелище вызывает у нас душевное волнение, а одновременно в нашем сознании возникает множество ассоциаций: эти доски и сферы чем-то напоминают нам божества Древнего Египта или Конго. Геометрия и боги сосуществуют. Машина завораживает человека. Урок, заключенный в машине, состоит в абсолютно ясной логической связи между причиной и следствием, в чистоте, экономии и мудрости. Возникает новое желание: эстетика чистоты форм, точности, волнующих соответствий. Здесь вступают в действие математические способности нашего разума: наслаждаясь зрелищем, мы одновременно находим в нем выражение законов мироздания». |
| |
|
В цих словах сказано головне про архітектуру функціоналізму як явища мистецтва. Функціоналісти вважали прикрашання, декор свідоцтвом "недорозвитої та примітивної людини". Функціональний стиль оголює стіни й конструкції меблів та турбується про достатність житлового простору, достатність повітря, світла, сонця, про раціональне й зручне планування, про ергономічне обладнання, про фізичний та психологічний спокій. Відповідно цьому будувався й колорит: він світлішає, з`являються білі стіни, світлі меблі, великі світлі вікна. Зникають декоративні прикраси, нюанси та напівтони кольору. Носіями кольору є яскраві картини, скульптура яскравих контрастних тонів, яскраві меблі, керамічний посуд, квіти та фрукти, одяг.
З'явився техностиль: хай-тек та в останні роки кібер-тек (комп'ютерний стиль). Техностиль — художнє явище, що поєднує твори, які грунтуються на естетичної виразності техніки. У просторових композиціях техностилю як основний принцип використовуються дві основні колористичні схеми — ахроматична з головним нейтрально-сірим кольором і поліхромна з перевагою максимального колірного контрасту та великою колірною насиченістю. Особливу роль відіграють докорінно нові форми поліхромії та взаємодії фактур.
КОЛІР ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА. КОЛІР ТА ФАКТУРА
У сучасному масовому житлі об`єднуються всі стильові тенденції минулого. Всі вони перетворюються, пристосовуються до можливостей виробництва й економічного стану сім`ї. Створилося те, що нащадки назвуть "стиль другої половини ХХ століття". Дизайн житлового приміщення — колір, малюнок, фактура поверхонь — впливає на емоційне сприйняття загальної об`ємно-просторової композиції квартири. Колірне вирішення інтер`єра — це динамічна, найбільш часто змінювана частина квартири. Через кожні кілька років, роблячи ремонт, жителі зіштовхуються з проблемою вибору кольору й оздоблювальних матеріалів. Ця задача досить складна — потрібно домогтися загальної кольорової гармонії, врахувати смаки кожного члена родини, об'єднати знову придбані й вже наявні речі: меблі, килими чи килимові покриття, штори, предмети оздоблення. Не так давно вважалося, що ідеальна квартира повинна бути схожою на казковий палац, в якому гості, вражені розкішшю, захоплено мовчать. Потім прийшов повальний захват мінімалізмом, в стильних напівпустих інтер`єрах якого людині було холодно та самотньо. На початку ІІІ тисячоліття знову набирає силу стиль мінімалізму, більш прогресивний, більш інтелектуальний, більш вільний до контакту з іншими стилями, збагачений новими оздоблювальними матеріалами, текстилем, світильниками та побутовою технікою. Зміна тисячоліть — це також зміна культурних пріоритетів.
Сьогодні архітектурна мода раптом пригадала, що в першу чергу вона існує для людини, а не навпаки. Меблі роблять по авторським проєктам, при плануванні квартири чи будинку враховують стиль життя та звички володарів. Дім у сучасному понятті — це не набір скриньок під загальним дахом, а природне продовження внутрішнього світу своїх мешканців. Дім — це індивідуальний простір, стиль життя, наше самовираження. При цьому не важливо, великий він чи маленький, особняк чи квартира, головне — щоб виразно була видна його неповторність. Проблеми предметного середовища, тієї "іншої природи", що створює навкруг себе людина, перетворюючи вроджену природу — проблеми загальнолюдські. Плануючи свій речовинний світ, людина проєктує своє життя, саму себе. Середовище пов`язує людей через простір і час. Ставши об`єктивною реальністю, воно впливає на інтелектуальний, емоційний та фізичний стан і розвиток особистості.
Дизайнери працюють над створенням функціонально і естетично досконалого колористичного предметно-просторового середовища, використовуючи поняття "контраст, нюанс, гармонія, колорит". Але художник-дизайнер повинен враховувати і специфічність мови дизайну, матеріалів та засобів, завдяки яким створюються його об`єкти. В дизайні, як і в декоративно-прикладному мистецтві, велика увага приділяється взаємозв`язку кольору з формою та призначенням предмета. Саме колір більшістю формує відношення до предметів. Колірної гармонії середовища не може бути досягнуто без урахування фізичних властивостей матеріалу: фактури (зовнішніх властивостей поверхні — гладка, блискуча, матова, дзеркальна) та текстури (внутрішньої структури — дерево, метал, скло, пластик, фарфор, емалі). Часто художній (проєктний) образ предмету створюється завдяки зіставленню різних матеріалів. Колір промислових виробів являє собою як би матеріалізовану колірну енергію, яка впливає на емоційне сприйняття матеріальності, ваги, об`єму, величини. Зміна колірного вирішення дозволяє значно змінювати візуальний образ форми та простору. Можна констатувати, що колір є властивістю форми. Здатність поліхромії візуально трансформувати геометричний вигляд форми є проявом її формотворчої дії. Визначені напрями в моді, технічні та конструкційні можливості значно впливають на колірний дизайн графічних та промислових виробів.
За останні роки мода на оформлення приміщень у стилі ампір чи хай-тек значно втратила свої позиції. Люди втомилися і переситилися архітектурними "пошуками", пишнотою, блиском, великою кількістю меблів та декору, або навпаки, їх відсутністю, тому почали повертатися до простоти, до природи. Пуризм означатиме прагнення до досконалості, довершеності. Ідеологія пуризму зародилася на поч. ХХ ст. — людство на новому етапі свого розвитку знову звернуло увагу на чисту лінію та геометричні форми: куб, кулю, трикутник. Архітектори та дизайнери меблів імпровізували з простими формами й складали з них різноманітні композиції (голландська група "Ди Стиль", німецька школа "Баухауз", радянські конструктивісти, француз Корбюз`є, фін Аалто, бразилець Німейєр, японець Кондзо Танго). Сучасні дизайнери, які працюють у цьому стилі, вважають, що мінімалізм у всьому — поза часом, геометрія — більше, ніж мода, вона універсальна та вічна. Але в чистому виді мінімалізм сьогодні нам не цікавий, художники-дизайнери вносять більше декоративності, колористичної культури та естетизму, доповнюють інтер`єри достатньо великою кількістю цікавих аксесуарів. Пуризм — найпопулярніший стиль сьогодення, йому притаманні простота і розкіш одночасно: розкіш — тому, що використовуються коштовні натуральні матеріали, простота — тому, що прості геометричні лінії.
Інший відроджений стиль ар деко (лапки прибрати) схожий до модерну, але використовує більш прості формотворчі та композиційні принципи, а ось що відноситься до матеріалів — тут розкіш та екзотика: дорогоцінні натуральні деревина, каміння, тканини, міх екзотичних тварин, шкіра риб, пера рідкісних птахів. Речі та дрібниці, з якими ми живемо, мають величезне значення. Інтер`єр, оснащений самою сучасною побутовою технікою, укомплектований самими сучасними меблями, але зовсім без дрібниць — холодний й некомфортний, "нежитловий". Дивовижно, що як тільки з`являються картини, репродукції, вази, посуд, статуетки — житло чарівно перетворюється. Важно тільки підбирати елементи оздоблення та дрібниці за стилем, матеріалами та колірною гамою.
Декоративні тканини в інтер'єрі є носіями не тільки естетичного, але й утилітарного навантаження, вони забезпечують звукоізоляцію, захищають від надмірного зовнішнього освітлення, трансформують простір, зонують приміщення. Текстильні вироби у стриманій гамі з використанням мінімуму кольорів, сприймаються у збільшеному масштабі, і навпаки, дрібно кольорові тканини підвищеної контрастності створюють враження дрібномасштабності. Темні тони текстилю здаються "тяжкими" на відміну від світлих. Тут мають велике значення й просторові властивості кольорів. Зв'язок кольору текстильних виробів з предметним середовищем — один з найважливіших факторів створення композиції інтер'єру. Таким чином, гармонію поліхромного середовища інтер'єру слід розуміти як вищу форму цілісної системи співвідношення всіх колірних складових елементів між собою і в межах взаємозв'язків кожного кольору зі світлом, формою функцією та матеріалом.
З`являються нові оздоблювальні матеріали, які мають величезну кількість відтінків, що дає величезний простір для фантазії як художника-дизайнера, так і для звичайного споживача. Це і штучне каміння, різновиди керамограніту, металева плітка, скло, склопластики, мозаїка, і розмаїття керамічних плиток за складом та кольорами від насичених до нюансних відтінків, імітацій різних матеріалів, декорованих геометричними фігурами, абстрактними і стилізованими елементами. Нове століття кардинально змінило не тільки ритм нашого життя, але й принципово перебудувало наш побут. Модним та сучасним зараз вважається все те, що має правильний геометричний вид, чіткість форм, виражену асиметрію.
Сучасні будівлі створюються з переваженням скла та металу, архітектурні форми прагнуть до монументального розширення простору. Відчуття вільності хоча й чисто психологічне відчуття, але необхідно признати, що тенденції мінімалізму і візуального розширення внутрішнього простору міцно тримають свої позиції та спонукають нас ламати стіни, збільшувати вікна, будувати веранди, зменшувати кількість меблів, звільнятися від непотрібних речей. В інтер`єрах зараз активно використовуються скло та освітлення, які виконують не тільки функціональні моменти, а здебільш декоративні. Починається "скломанія" і в житлових і в суспільних приміщеннях: це вітражі звичайні та підвісні штучно освітлені, перегородки, двері, акваріуми, меблі, полиці, посуд, кольорові світильники, скляні картини, декоративна пластика, навіть стелі та підлоги; на вулицях з`явились цілі фасади, гнуті склопластикові конструкції, склопластикові рекламні тумби.
Новітні технології дозволяють тонувати скло та склопластики, дзеркалити їх, незвично фарбувати, додавати фактур, створювати об`ємні ефекти на площині, створювати деталі інтер`єру (колони, виступи, ніші). Зараз скло та склопластики перетворилися у звичайний і надійний будівельний та оздоблювальний матеріал. Екзотичні скло та світло вторгаються у наше життя, замінюють традиційні прикраси та традиційний посуд, створюють нове сприйняття побутових речей, нове емоційне задоволення. Дизайнери вже працюють не з інтер`єрами та речами, а з відчуттями, емоціями, темпераментами, філософією буття. Останні тенденції у житлових інтер`єрах та суспільних місцях різного призначення — лаконічність, прямолінійність, простір, достаток світла і нестандартні зони освітлення, відсутність великої кількості меблів, строга геометрія кольору, підкреслено декоративний текстиль, іноді у несподіваних сполученнях ритму, візерунку, фактури, кольору. Якщо раніше яскраві кольори — жовтий, бірюзовий, фуксія — не приховували свого штучного походження та отримали назву "хімічних", то зараз природні відтінки квітів і фруктів, неба та морської води активно використовуються у середовищі.
Стройный мост из железа ажурного,
Застекленный осколками неба лазурного.
Попробуй вынь его
Из неба синего —
Станет голо и пусто.
Это и есть искусство.
Д.Самойлов
Працюючи з кольором в інтер'єрах, ми одночасно маємо справу із світлом, оскільки світло містить у собі всі кольори райдуги. Кожна ситуація інтер`єру унікальна — усі будинки відрізняються друг від друга, як і кімнати у квартирі. Якість освітлення залежить від кута падіння променів, від величини вікон і типу штор, від джерел штучного освітлення й розмірів самої кімнати. Матеріали, що використовують для оздоблювальних робіт, для прикрашення й оббивки меблів, теж відбивають, поглинають і переломлюють світло. За допомогою різноманітних сполучень кольорів можна утворювати зорові ілюзії: ілюзії величини, глибини приміщення, руху або спокою, створити визначений настрій, впливати на візуальне сприйняття розмірів приміщень, ілюзорно поліпшити їх освітлення.
Наукові дослідження в галузі фізіології та психології людини показали вплив різних кольорів на настрій та працездатність. Колір тісно пов`язаний із світлом — занадто яскраве осліплює, змінює сприйняття кольору, погане — викликає втомленість, почуття невпевненості. Вже на стадії проектування інтер`єру необхідно враховувати питання фізіологічного впливу освітлення на людину та взаємодію кольору освітлення з колірною гамою приміщення. Освітлення підкреслює структурні лінії простору, виділяє деталі інтер`єру. Дизайн сучасного освітлення також відчуває вплив мінімалізму та його простих досконалих форм. Лаконізм поєднується із різноманітністю матеріалів та новими знахідками у кольорових сполученнях. Не тільки світильник — само освітлення, особливо декоративно-кольорове, отримує зараз естетичність та емоційний вплив. Освітлення сильно змінює колір предметів. Тому перед покупкою будь-якого кольорового елемента для майбутнього інтер'єра (тканин, фарб, шпалер, килимових покрить, меблів і ін.) грамотний дизайнер "випробує" його зразок не тільки при природному світлі в магазині, але і при освітленні, що буде встановлено в квартирі. Інакше може легко трапитися так, що красивий блакитний килим разом з ретельно підібраним до нього ансамблем блакитнуватих меблів і аксесуарів у кімнаті з "теплим" висвітленням перетворяться на невиразне збіговисько сірих предметів, що начебто заціпнули у трансі, цілком забувши про первісну колірну ідею.
Кімната, яка пофарбована в блакитні тони, здається більш "холодною", ніж та, що пофарбована у вохристо-жовті. Меблі темних тонів здаються більш тяжкими. Так і темні стелі створюють враження тяжкості. Гаму холодних тонів, як правило, використовують для приміщень, орієнтованих на південь. Темні приміщення звичайно фарбують у світлі та теплі тони, підлогу краще фарбувати в єдиний колір, який значно поширить їх площу. Натуральне освітлення в різних країнах світу неоднакове. На спекотному Півдні добре виглядають "натуральні" тони: коричневі, теракотові, сірі, вохряні, зеленкуваті, світло-бежеві. В холодних країнах, де клімат приваблює до домування, сонця мало, ці відтінки при надмірному використанні можуть викликати депресію. Найбільш благодійний, комфортний вплив на нервову систему людини оказує гама світлих, м`яких, малонасичених тонів. Золотисто-жовті, зеленаво-блакитні, срібно-блакитні, світло-вохряні сполучення створюють спокійний гармонійний настрій. Сліпучо-білий колір у даному випадку буде занадто яскравим та агресивним. Яскраві кольори необхідно використовувати дуже обережно й більшою частиною як відділку невеликих площин. Червоний колір в інтер`єрі вимагає особливо строгого дозування. Потрібно також враховувати вікові переваження: діти полюбляють насичені тони (оранжевий, рожевий, червоний, синій), підлітки — контрастні сполучення, достаток світла й свободу простору, люди похилого віку — спокійні пастельні тони.
При виборі кольору та його насиченості ще потрібно враховувати призначення приміщення. Гостинну кімнату, якщо в ній не сплять та не працюють мозкове, допустимо оформити контрастними сполученнями. Кімнати для сону краще фарбувати у світло-жовті, сіро-охряні, зеленаві тони. Загальний теплий тон ілюзорно зменшує величину приміщення, холодний — навпаки. Ці просторові властивості кольорів використовують для корекції окремих недоліків приміщень або для створення нових просторових та художніх ефектів. Засобами кольору можна розподілити простір приміщення, композиційно виділити в ньому окремі функціональні зони, підкреслити основний декоративний акцент. При створенні колірної гармонії з нюансних сполучень використовують відтінки одного кольору (монохромна композиція) або кілька кольорів, які знаходяться близько в колірному крузі. Використання контрастних сполучень вимагає знань законів кольоросприйняття та наявності художнього смаку. Крім хроматичних сполучень можна використовувати й ахроматичні, а також сполучення хроматичних з ахроматичними. Контрастне оформлення оправдане для приміщень, де людина знаходиться обмежений час чи займається активною діяльністю. В маленьких приміщеннях слід уникати розподілення поверхонь на великі частини, пофарбовані у контрастні кольори.
У вигляді білосніжної кухні виявляється сплав сучасної функціональності та естетики класицизму, в якому домінуюча строгість форм гармонійно сполучається з комфортом і функціональністю всіх складових елементів. Відображення дзеркал створює ілюзію більшого просторового об`єму у будь-якому приміщенні. Різноманітні світильники створюють нові враження — підсвічені карнизи, підсвічені полички, підсвічені колони чи пілястри. Речі та предмети побуту в будь-якому інтер`єрі зараз набувають величезного значення не тільки як декоративний матеріал, а, головним чином, як естетична складова. Повертається кольорове скло, що має сильний емоційний вплив: це посуд, світильники, оздоблювальні та декоративні елементи. Останнім часом дизайнери середовища надають назви своїм проєктам на основі емоційних підстав: "Насолода простором", "Враження", "Нова реальність задоволення", "Світлопарк", "Житловий комплекс Лавандовий" і т. ін. Робиться акцент на "емоційних покупках".
Колірний клімат — образне висловлювання, яке стосується й колірного вирішення середовища житла, й до виробничих та громадських приміщень. Колірний клімат — один з найважливіших факторів діяльності та відпочинку людини, приємні умови її існування. При вирішуванні практичних завдань щодо створення гармонійного та привабливого образу кожного міста, кожного будинку, кожної квартири успіх досягається в тому випадку, коли художник-архітектор, художник-дизайнер виявляє за допомогою кольору просторову структуру мікрорайону, активізує композиційні осі, підкреслює функціональну специфіку окремих зон, закріплює архітектонічну своєрідність житлових та громадських будинків. Як і в будь-якому творі мистецтва, колірний сценарій кожного будинку повинен бути неповторним та унікальним.
БІЛИЙ у фен-шуй (китайському вченні про створення гармонійного середовища) символізує чисте полотно, а ЧОРНИЙ — початковий стан. На цих "фонових" кольорах можна створити будь-яке зображення будь-якими кольорами та їх сумішевими відтінками.
ЧЕРВОНИЙ колір стимулює та заряджає енергією. Він зорове зменшує розміри кімнат та збільшує розміри предметів. Гарний для акцентування деталей. Не підходить для вітальні, дитячої спальні, кухні та майстерні.
ЖОВТИЙ асоціюється з просвітлінням та інтелектом, стимулює роботу мозку та сприяє травленню. Його позитивні якості — оптимізм та рішучість. Підходить для офарблення кухонь та коридорів, а ось для кімнати відпочинку та ванної не годиться.
ЗЕЛЕНИЙ символізує ріст, плідність та гармонію, він освіжає та допомагає добре відпочити. Його позитивні якості — оптимізм, вільність і рівновага. Дуже підходить для офарблення кімнат відпочинку, ванних, веранд, але не годиться для вітальних, ігрових кімнат та кабінетів.
СИНІЙ колір умиротворяє та заспокоює. Він символічно пов`язаний з духовністю, спогляданням, таємницею та терпінням. Позитивні якості — довіра, відданість і стабільність. Світлі відтінки синього можна використовувати для офарблення спальних і кімнат відпочинку та як сильний засіб візуального розширення простору.
ФІОЛЕТОВИЙ стимулює життєві сили. Асоціюється з достоїнством, імпозантністю та духовністю. Допустимий у світлих відтінках у спальнях та кімнатах відпочинку.
РОЖЕВИЙ завжди пов`язаний з чистотою думок та бажань. Його позитивні асоціації — щастя і романтичній настрій. Підходить для спальні, проте ні — для кухні.
ОРАНЖЕВИЙ — колір сили та бадьорості, сприяє товариськості. Нагадує щастя, зосередження уваги та інтелект. Ним можна пофарбувати вітальню, велику кімнату, коридор.
БРУНАТНИЙ та всі коричневі відтінки уособлюють стабільність та владу. Добрий для кабінетів.
БІЛИЙ колір символізує нові починання, свіжість та чистоту. Рекомендується для ванних та кухонь.
ЧОРНИЙ — символ тайни й незалежності. Його позитивні риси — здатність заінтригувати, сила та привабливість, а негативні — смерть, тьма та зло. Тонові градації часто використовують у кімнатах підлітків, вітальнях, кабінетах, вітальнях, спальнях, крім дитячих кімнат.
Головною вимогою до інтер'єрів офісів є об`ємно-просторова єдність всіх його складових: планування й архітектурно-будівельного оформлення кімнат, робочих меблів, устаткування, іншого оснащення. Повинні враховуватися не тільки функціональні й ергономічні, але й психофізіологічні й естетичні вимоги. Для інтер'єра важливо його офарблення, оскільки існує визначена залежність між колірним оформленням середовища й зоровим стомленням. Різні кольори й у різноманітних співвідношеннях неоднаково сприймаються оком й впливають на працю людини. Червоний, жовтогарячий й фіолетовий кольори діють збуджуюче, дратують й стомлюють. Зелений блакитний й близькі до них відтінки радують, заспокоюють. Чорний колір створює враження більшої ваги, чим білий. Фарбування службових приміщень виконує три функції: фізіологічну, психологічну й естетичну. З урахуванням фізіологічної функції елементи інтер'єра потрібно фарбувати в такі кольори, які мають найбільший коефіцієнт відбиття світла.
Приміщення офісів певною мірою є обличчям підприємств, організацій чи установ. По їх оформленню найчастіше судять про дане виробництво, про надійність підприємців як партнерів по угодах. Крім того, вони впливають на продуктивність праці, оскільки працювати в красиво оформленому приміщенні приємніше й продуктивніше. Яскраві й темні тон викликають передчасну втому, нерізкі — навпаки, сприяють підвищенню продуктивності його праці. Тому найкраще оформляти робочий кабінет у світлі й м'які тони, наприклад холодний ніжно-зелений, блакитний, сіро-бежевий чи їхні сполучення. Такі кольори добре відбивають світло, приємні для очей й заспокійливе діють на нервову систему, але теплі кольори розслабляють та не рекомендуються для напруженої мозкової праці.
Знання психологічної функції кольору дозволяє знижувати несприятливі впливи навколишнього середовища на працю. Наприклад, рівне, спокійне офарблення сприяє зосередженню уваги в роботі. Яскраві, підбадьорливі кольори доцільні при монотонної роботі. Естетична функція кольору повинна враховуватися при прив'язці визначених колірних гам до конкретних архітектурних форм. Наприклад, за допомогою колірних вирішень можна виправляти недоліки архітектури приміщення, прикрашати його. Враховуючи всі три функції фарбування елементів інтер'єра, стіни в кабінетах рекомендується оклеювати шпалерами чи фарбувати в кольори, що сприятливо впливають на нервову систему: світлий сіро-зелений, світло-бежевий, світло-жовтий, ніжно-фіолетовий, колір слонової кістки чи небесний. Але ці загальні рекомендації не можна вважати строгими канонами.
Дизайнери середовища відокремлюють колірну гаму, наприклад, особистого кабінету керівника від кабінетів службовців, колірну гаму залу засідань від коридорів, колірну гаму службових приміщень від виставкових презентаційних залів. Чорний колір меблів рекомендується у випадках строгості, чіткої організації діяльності, відсутності великих емоцій. Сірі відтінки менш психологічно стомлюють і також настроюють на точну роботу. Білі кольори створюють "вільну" атмосферу, але потребують ідеальної чистоти, порядку та якихось колірних акцентів, доречних у даних приміщеннях. Ця так звана "професійна" колірна гама підкреслено нейтральна, серйозна, без зайвин, вона ідеальна до сусідства з яскравими кольорами, зараз дуже популярна в інтер'єрах офісів та навіть у житлових приміщеннях. Така гама сприяє до створення спокійної емоційної атмосфери з чіткими діями, підкореними прагматичній меті. Для ділових переговорів рекомендуються блакитні чи сині тони, але теж необхідно дотримуватися міри та врівноваженості. Відсутність зелених кольорів повністю оправдана, цей колір розслаблює. Тому у приміщеннях для інтенсивної мозкової праці він не доцільний. А ось у кімнатах для прийому клієнтів чи відвідувачів рекомендуються теплі тони, які за спостереженнями психологів сприяють створенню довірчої атмосфери, досягненню взаєморозуміння, підтриманню доброго настрою.
ОПТИЧНІ ІЛЮЗІЇ. КОРЕКТИВИ ФОРМИ
Сприйняття предметів або явищ реального світу не дає абсолютно вірне уявлення. Відомі факти помилок візуального сприйняття — зорові або оптичні ілюзії. Вони уявляють собою неправильне, викривлене сприйняття. Більшість зорових ілюзій можна систематизувати по групах:
-ілюзії, які пов`язані з особливостями ока;
-співвідношення "цілого" та "частини";
-переоцінювання вертикальних ліній (геометричні ілюзії);
-рельєф та перспектива, що змінюються.
| «…скільки разів дерево сприймалося за продовження дороги, а тінь від скелі - за поворот! Страхові компанії мають статистику, яка доводить, що від зорового образу до реальності — ціле провалля». |
| |
Р.Тай
|
Фізіологічну основу багатьох ілюзій складають особливості посування ока людини при фіксуванні об`єктів. Так, переоцінка ліній вертикального напрямку викликається тим, що посування ока по вертикалі повільніше і вимагатиме більш великого м`язового напруження, тому такі посування більш тривалі, чим посування ока по горизонталі. Око точніше оцінює розміри за шириною, чим за висотою та глибиною, тому ритмічність у горизонтальній площині сприймається чіткіше, ніж у вертикальної. Око, являючись фізичним тілом, має визначену інертність, внаслідок чого прямолінійні контури сприймаються легше, ніж ломані. Стрибкоподібна моторика ока в деякому ступеню підказує доцільність використання ритмічних композицій. Фізіологічну основу ілюзій контрасту складають відношення процесів збудження та гальмування у корі головного мозку — найбільш сильне збудження одних ділянок сітчатки й відповідних їм ділянок мозку викликає по закону одночасної взаємної індукції гальмування ділянок кори головного мозку, що близько знаходяться.
Цікаві ілюзії виникають при умовах видимого нами рельєфу, що змінюється, або глибин малюнка. Природа цих ілюзій пов`язана, з одного боку, зі здатністю ока бачити предмети на різної відстані та здатністю сприймати простір по яскравості предметів, по їх тіням і кількості проміжних об`єктів. З іншого боку, ці ілюзії виникають і в процесі осмислювання побаченого, а велика роль у виправленні просторового сприйняття належить роботі мозку. В цьому випадку його робота (аналіз та синтез), нами не усвідомлена, вона відбувається також саме, як і при автоматичному перевертанні зворотних та при випрямленні криволінійних зображень, які створюються на сітчатці наших очей.
Історія має чимало прикладів використання та вивчення оптичних ілюзій ще з давніх часів. Про ці явища вже писав давньоримській філософ-матеріаліст Тіт Лукрецій Кар у книзі "Про природу речовин". Оптичні ілюзії у природі та в різних галузях творчої діяльності нерідко приводили до серйозних помилок. Цим пояснюється прагнення багатьох відомих учених, художників, архітекторів вивчити проблему ілюзій. Художники та архітектори створили систему оптичних корективів форми. Ці незначні зміни в правильну геометричну форму предметів дизайнери вносять для надання їм художньої виразності, композиційної закінченості, краси. Оптичні корективи усувають негативний вплив оптико-геометричних ілюзій, неточності пропорцій при сприйнятті форми у ракурсі. При цьому враховуються особливості зорового сприйняття віддалених від глядача предметів, а також вплив повітряної перспективи, освітлення. Художники одягу ілюзорно подліншують фігуру за допомогою вертикальних смуг або розширюють за допомогою горизонтальних, використовують явище іррадіації — фігура у чорному одязі здається більш стрункою, чим у білому. Оформлення приміщень вертикальними та горизонтальними смугами створює враження спокою або руху, тобто динамічну або статичну композицію. Деякі мнимі враження обумовлюються різною оцінкою частин та цілого. Знання законів оптичних ілюзій, уміння уявити предмет в оточенні інших, які будуть з ним взаємодіяти у визначеному середовищі — необхідна професійна навичка художника. Явища одночасного та крайового контрасту — теж в деякому ступеню оптичні ілюзії (розд. "Контраст і нюанс кольору та тону").
Істинність сприйняття перевіряють практикою. Коли в нас не було б можливості розуміти, що в деяких випадках наше сприйняття ілюзорно, ми не змогли би доцільно діяти з тими або іншими об`єктами. Як правило, наше сприйняття правильно відображає оточуючий світ, а розумова діяльність людини дозволяє відокремити помилкове сприйняття від істинного.
|
